Мені на долю випав шанс розпочати нове життя, і все це завдяки організації МАА.
Мене звати Марія і мені 26 років. Десять з них я витратила на вживання алкоголю та наркотиків.
Моє вживання розпочиналось банально, ідучи до нічного клубу я вжила амфетамін і зрозуміла , що розлучатись з ним я не хочу. На початку вживання , амфетамін дарував мені впевненість та масу енергії. Депресія після вживання була не глибокою , тому я з легкістю справлялась. Та після деякого терміна вживання дипресія стала сильнішою. Мене стали турбувати думки про самогубство , треба було якось позбуватись цього стану... тоді друзі мені порадили субутекс .
З Субутексом було все по іншому... Я забула про депресії, в мене зникло почуття тривоги, до мене повернувся сон.
На початковій стадії вживання субутекса я не відчувала фатальних наслідків, але тільки до того часу, поки мене він не заполонив.Ось тут і наступив період справжнього шаленства.
Мене поглинула моя залежність . Я згадую той час , як самий жахливий час в мому житті . Я буквально стала одержима . Мені було вже не важливо що за речовина в шприці, метадон, героїн, вінт...
Я просто прагнула кайфу, якого не могла отримати.
Останні роки мого вживання , зовсім мене зламали. Я не відчувала себе потрібною. Я була понівечена наркотиками.
Абсцеси, параноя, схильність до суїциду, жахливі шрами на руках від постійних ін’єкцій .
Тоді я вирішила міняти щось в свому житті...
І прийняла не правельне рішення , встати на програму ЗПТ. Це була фатальна помилка , бо свою дозу я отримувала кожен день.
Тоді мого хлопця посадили у в‘язницю .
Я переїхала до залежного батька, тоді на пару ми почали вживати. Для когось важко усвідомити як це взагалі можливо? Та на справді можливо. Ми разом ходили на замісну терапію, я «турботливо» робила йому ін’єкції.
В один момент до мене прийшло осяяння , і я зрозуміла що так бути не може. Я згадала жінку психолога,яка щось говорила про реабілітацію коли я проходила комісію на замісну терапію, і зрозуміла що мені треба туди.
Тоді настав час зізнатись в усьому мамі, чесно , я навіть не пам’ятаю як це відбувалось, але вона з сумом на серці вирішила
Ідучи на все витягнути мене з проблеми.
Тоді ми звернулись до фахівців в наркологічне відділення, де мені проводили детоксикацію. Після чого нам порадили реабілітаційний центр якій знаходився в с.Скнилів. Там я проходила свою реабілітацію. На початку було дуже важко, внутрішній супротив був дуже сильним. Я хотіла вертатись до старого життя при перших труднощах, але мене дуже надихали співпрацівники центру, які будучи також в проблемі знайшли знеї вихід. Тому я поставила собі ціль не дивлячись ні на що , рухатись далі.
Той жах який був в мому житті став просто історією, якою я завжди ділюсь з бажаючими її послухати.